- говірка
- -и, ж.1) лінгв. Різновид загальнонародної мови, поширений на невеликій території.2) тільки одн., діал. Розмова.3) тільки одн., розм. Манера говорити, вимовляти.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
говірка
Смотреть что такое "говірка" в других словарях:
говірка — іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири говірки … Орфографічний словник української мови
говірка — [гоув’і/рка] ркие, д. і м. рц і, мн. гов ірки/, гов іро/к дв і гоув і/ркие … Орфоепічний словник української мови
говірка — (різновид загальнонародної мови, поширений на невеликій місцині), вимова, діялект, жарґон, сленґ, суржик … Словник синонімів української мови
говір — вору, ч. 1) тільки одн. Звучання розмови; гомін. 2) лінгв. Те саме, що говірка 1). || тільки одн., розм. Те саме, що говірка 3). 3) розм. Різні розмови; поголос, чутки … Український тлумачний словник
говіронька — и, ж. Зменш. пестл. до говірка … Український тлумачний словник
говірок — рка/, ч. Зменш. до говір 1) … Український тлумачний словник
Поднестровский диалект украинского языка — Поднестровский диалект на … Википедия
вимова — (спосіб, манера вимовляти слова), дикція, говірка, говір … Словник синонімів української мови
гомін — I (звучання голосів, розмови), говір, говірка, гамір, розголос, гомінка; ґелґання (нерозбірливе / незрозуміле) Пор. галас, гудіння II ▶ див. чутка, шум I, 1) … Словник синонімів української мови
діалект — діялект (місцевий різновид загальнонародної мови); наріччя (сукуп таких різновидів на більших теренах); говірка, говір, балачка (на незначній місцині) … Словник синонімів української мови
